Невеличке село Тернова у Харківській області майже невідоме широкому загалу. Хіба що рибалки знають, що поблизу можна зловити непогану здобич, а певна кількість читачів згадає про відчайдушну боротьбу колишної селищної голови Анни Геращенко за зміни у населеному пункті. Однак з недавніх пір частина українського сегменту Facebook знає Тернову як місце, де виробляють смачний козячий сир.
Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!
ПідписатисяЗ власниками невеликої ферми, Юрієм та Наталею Геращенко, поспілкувався журналіст NewsRoom.
Займатися козівництвом житель Тернової почав вісім років тому. На той час він навіть не уявляв, що це може приносити прибуток. Все почалося з кози, за якою родину Геращенко попросила доглянути хвора сусідка. Ще одну тварину привела інша знайома. Перші "вихованці" народили козенят и поступово стадо збільшилось до шести голів.
В цей час власники вже отримували приблизно три літри молока на день, тому постало питання, що робити з його залишками. Родина спробувала продавати продукт, але попит був дуже нестабільним. Довго зберігати його, особливо в умовах літньої спеки, також не вдавалося. Тому Юрій вирішив: а чому б не спробувати зробити власний сир?
Перша спроба виявилася не надто вдалою. Однак чоловік не здався. Частину знань про козівництво він почерпнув з відеороликів на YouTube. Прикладом для нього стали французькі фермери, які виробляють відомий сир "камамбер". Юрій із захопленням розповідає, як їм вдалося довести якість своєї продукції та перемогти великих виробників. Тепер справжнім "камамбером" називають лише той, який вироблено з натурального молока без штучної мікрофлори.
"В чому головний плюс сиру? Ти його зробив, в холодильник поставив і він стоїть, їсти не просить. Нам це сподобалося. І ми почали робити сир на постійній основі. А переломним моментом стало зростання стада десь до десяти кіз. Відповідно, й десять літрів молока в день отримували. І я почав його через Facebook пропонувати", - розповідає Юрій.
Поступово попит збільшувався, а після покупки ще одного стада - родина вирішила побудувати повноцінну ферму. Працювати над нею довелося взимку. У стайню задувало сніг, і Юрій побоювався, що кози можуть загинути. Але, на щастя, цього не трапилося. Крім того, виробництво сиру полегшила купівля доїльного апарату. До цього моменту кіз доїли вручну двічі на день, а це забирало багато часу.
"Є лише одне правило: для якісного сиру потрібно якісне молоко. Бо, як кажуть, з г**на шоколадку не зробиш, навіть якщо постаратися. Наші кози харчуються природним шляхом, пасуться на травці. А якщо тварину тримають у стойлі та дають їсти лише концентрат кормів, то молока буде багато, але страждає його якість", - розповідає Юрій Геращенко.
На його думку, великі корпорації змушені використовувати пастеризований продукт. В ньому немає ні шкідливих, ні корисних бактерій, але при цьому втрачається смак молока. В той час, як власник маленького виробництва може повністю контролювати раціон кіз і, відповідно, йому немає сенсу застосовувати пастеризацію.
"Ми маємо змогу слідкувати за тваринами. От, наприклад, іноді вони бодаються і попадають одна одній рогами по вимені. Тоді там іде кров. Власник бачить це, розміщує постраждалу окремо і не доїть її поки не заживе. Так само і з козами, які захворіли. А коли велика ферма, то ти не можеш слідкувати за кожною", - розповідає господар.
Зараз мікроферма приносить родині приблизно приблизно п'ять тисяч гривень чистого прибутку на місяць. Сумма невелика, але, як стверджує сам власник, це достатній бонус до пенсії. Підвищити прибуток могли б породисті кози, які дають більше молока, однак вони коштують від 7,5 тисяч гривень. Тому розширятися господар не планує. Хоча й приймає тварин, яких передають односельці чи знайомі.
Окрім того, в Юрія Геращенко існують певні обмеження на продаж сиру.
"В нас концепція відрізняється від загальноприйнятої. Ми продаємо сир лише друзям, несемо відповідальність за те, що ми робимо. Нам подобається, коли в нас є постійні споживачі, які роблять замовлення два-три роки", - розповідає чоловік.
Окрім того, натякає мешканець Тернової, така концепція залишає право не продавати продукцію людям з антиукраїнськими поглядами. Ця позиція, зокрема, обумовлена тим, що у догляді за тваринами родині Геращенко допомагають вдова загиблого комбата Темура Юлдашева та її діти.
Віолетта Юлдашева виїхала з тимчасово окупованої території у 2014 році. Мати з п'ятьма дітьми, в одного з яких тяжке захворювання, намагалася знайти прихисток у Києві чи у Хмельницькій області. Однак постійне житло та підтримку вона отримала лише у Терновій. Жінка згадує, як боялася їхати з незнайомим чоловіком у село, а волонтерка Ірина Август навіть сфотографувала автомобільний номер.
"Коли ми приїхали сюда, назустріч вибігла Наталя Федорівна і каже: ось кухня, вона в твоєму повному розпорядженні, готуй, що тобі потрібно. І я якось відразу відчула себе як вдома. Зараз у нас вже є квартира в Київській області, я зробила там ремонт. Але сюди приїжджаю, щоб набратися сил. Коли Тимура вважали зниклим безвісти, мені було дуже важко. Але я знала, що приїду - і мене завжди підтримають і зрозуміють. Тут моє місце сили. Тут ніби мої батьки, без яких я не можу", - поділилася Віолетта.
Свою продукцію Юрій Геращенко та його близькі продають через сторінку у Facebook. Власник виробництва розповідає, що твердий сир може зберігатися до півроку, але в кінці цього терміну він вже буде занадто твердий. А ось зі споживанням фети чоловік не рекомендує баритися, особливо під час літньої спеки.
Автор: Олексій Басакін.
Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше
Нагадаємо, раніше У Києві самотня коза прогулялася мостом Кличка - без маски, зате з молоком
Як повідомляє портал «Знай.uа» Ручний і самотній лелека з Глухова записався в лави страусів - "У Сєні буде новий дім"
Також «Знай.uа» писав, що Киянка не проміняла дідівський будинок на квартиру, ферма посеред української столиці дивує світ, - "Завжди проти системи йду"
