Мужній харків'янин Сергій із позивним "Барбариска" на війні з 2014 року, а в складі холодноярської бригади воює першу ротацію. За цей час чоловік пройшов немало випробувань, він вибрався із двох оточень, поховав багато побратимів і сам не раз був за крок до смерті.
Проте це лише його розлютило і зараз він впевнений що в українців, вистачить сили та мужності, щоби повернути Донецьк, Луганськ і Крим. Зараз військовий має звання "старший солдат", хоча йому часто доводилося виконувати обов’язки командира відділення, передає "93-тя ОМБр Холодний Яр" у фейсбук.

Фото: "93-тя ОМБр Холодний Яр"
Фото: "93-тя ОМБр Холодний Яр"

"Найперша точка, де довелося воювати, було Нікішине Шахтарського району Донецької області. Туди ми зайшли у серпні 2014 року. Звідти до Росії десь 30 кілометрів. А потім нас взяли в оточення, і довелося звідти виходити. Там були практично вуличні бої. Ну як – із сусідніх будинків за 20-30 метрів. Було змагання, хто кого гранатами закидає", - каже він.

Харків'янин каже, що тоді з його взводу в якому було 30 людей вийшло лише 12. Чоловік згадує, що майже кожного дня там були поранені та загиблі. При цьому було важко коли хлопці тільки приходять, а наступного дня їх увозять мертвими або скаліченими.
Наступним випробуванням, яке довелося пережити солдату "Барбарисці", було Дебальцеве.

"Взимку 2015 року ми перебували у Кіровому Донецької області. 15 лютого нам по команді дають дві години на збори і приводять у "Дебалу". Ми навіть не знали, що воно вже в оточенні. Там тримали позицію біля залізничного технікуму, а через дві доби вже довелося звідти виходити. Потім підірвали й нашу "беху". Утім, нам повезло – у мого відділення були лише поранені, і ті легкі. Але коли ми вийшли на поляну, де хрест, на нашу базу, там уже нікого не було, а сама база була підпалена", - згадує він.

Фото: "93-тя ОМБр Холодний Яр"
Фото: "93-тя ОМБр Холодний Яр"

У Дебальцевому солдат "Барбариска" втратив товариша – Саню Кінаха, який був родом із Західної України. Він зник безвісти під час виходу з оточення. А потім тіло ідентифікували по ДНК.
Потім Сергій відвоював дві ротації на Світлодарській дузі, біля Новотошківки, Золотого 4 і Золотого 5. Був два рази біля Авдіївки - на Промці і шахті "Бутівка".

"У Золотому ледве не залишився без голови. Дякувати другові, врятував. Спостерігав на позиції. Товариш Максим «Кабан» поруч обшивав стінки досточками, щоб не обсипалися. І каже мені: «Прибери ногу, заважаєш». Я сідаю, і в цей час у бійницю залітає 12,7 мм. Куля, розривна. Слух у мене і так не дуже, а тут глушануло будь здоров", - каже солдат.

Популярні новини зараз
Пенсіонери отримають підвищену пенсію: які умови Фруктів не наїмося: який дефіцит чекає Україну Що насправді роблять контролери з вашими лічильниками: чого боятися, а чого не варто Перерахунок пенсій з 1 травня: чого чекати стареньким
Показати ще
Вдома на Сергія чекає кохана дружина Анна та 12-річний син Артем, який перейшов зараз у 7-й клас.

Нагадаємо, людина-оркестр: 22-річний герой з позивним "Музикант" проміняв "Голос країни" на кулемет. Хлопець розповів про плани на майбутнє

Як повідомляв портал "Знай.ua", на Донбасі воїн ЗСУ помер після обстрілу: путінські окупанти не соромляться порушувати з самого ранку. Ранкове зведення щодо ситуації в районі проведення операції Об’єднаних сил станом на 7.00 26 червня 2021 року

Також "Знай.ua" писав, бойовий медик з позивним "Хімік" знайшов своє покликання на передовій: "Для нас зайві почуття - це розкіш". У майбутньому "Хімік" планує стати реабілітологом для військових