Війна на Донбасі вже забрала понад 13 тисяч життів, перекроїла карту України і долі мільйонів людей.

Олегу з Бердичева зараз йде шостий рік. Для нього війна триває все його життя. Шість років тому вона забрала його тата. Олександр Питель загинув у січні 2015 року в бою за Донецький аеропорт. Не дожив чотири місяці до народження сина.

Як розповіла вдова ветерана АТО Юлія, то спочатку вона сильно стримувала емоції і не ходила на цвинтар, не дозволяла собі хвилюватися, бо носила під серцем сина.

"Після народження сина стало ще гірше. Горе, туга захлеснули",- розповідає Юлія.

Зараз її синові шість. Хлопчику розповідають, що"тата немає, але він є".

Популярні новини зараз
Опалювальний сезон під загрозою: експерти б'ють на сполох через дефіцит газу Україною пройдуть позапланові перевірки ЖКП: кому слід готуватися "Дайте більше грошей за те, що стали гіршими": українці розлютилися через підвищення тарифів "Київстару" на 40% Пенсіонерів змусять платити за проїзд у громадському транспорті
Показати ще

"Ми розповідаємо, що тата немає, але він є. Ми ходимо до нього, до меморіальної дошки, на кладовищі. Він виросте і запитає, як це сталося, чому. І я буду розповідати. Ми переживемо це горе ще раз",- каже вдова.

сімейний архів Юлії Питель
сімейний архів Юлії Питель

За словами Юлії, після загибелі коханого чоловіка їй навіть здалося, що війна закінчилася, а з нею і щасливе життя. Адже воно поділилося на "до" і "після". Але оговтавшись від горя, вона з жахом побачила, що цей кошмар все ще триває.

Так само Юля стала волонтером, допомагає вдовам пережити горе.

"Ми спілкуємося і переживаємо горе разом. Підтримуємо один одного, передаємо дитячий одяг. Колись так допомагали нам",- каже Юлія Питель.

Зараз вдова героя АТО в пошуках роботи і мріє, щоб війна закінчилася і щоб батьки поверталися до дітей.