Активістка і блогер Олена Монова розповіла, як у неї почалися "відносини" з російською мовою і чому так потрібен закон про мови України.

"Я народилася в Івано-Франківську. У родині, де російської не знали взагалі. У два роки мене перевезли до Харкова і віддали y дитсадок.. У перший же день вихователька сказала моїй мамі: “У вас очень хорошая девочка! Но она все время говорит непонятное..”

У мене на цьому вашому Фейсбуці є два табу: не стібати теми, де присутні діти, навіть якщо це діти людей, які мені ну скажемо так неприємні і від яких око смикається. І не встрявати в мовні срачі. Чи не встрявати, навіть якщо пристають з виделкою до ока і питанням "чому не державою?!",- пише Олена.

Блогер вирішила порушить друге табу, але зовсім не в тому напрямку, як від неї очікували читачі.

Популярні новини зараз
Курс долара у 2023 році по 50 грн - міф чи реальність - відповідь експерта Як приготувати котлети без грама м'яса: ніхто навіть не здогадається Власників генераторів почнуть штрафувати через законодавство: суми сягають 500 тисяч гривень Індексація пенсій з 1 грудня: кому з літніх українців пощастить із надбавкою
Показати ще

Як розповіла Олена, то родом вона з Івано-Франківська і народилася в родині, яка говорила в перемішку українською та польською мовами. А ось російську мову не знали від слова взагалі. Коли Моновій виповнилося два роки, її батьки-лікарі перевезли її до Харкова і віддали до місцевого дитсадка.

"У дитячому садку відразу стало весело. Тому що я з дитинства весела дівчинка, яка вміє доводити людей до білих очей. У перший же вечір, коли моя мама прийшла забирати мене з садка, до неї метнулася бліда вихователька, схопила за гудзик і, дивлячись нещасним заплаканим спанієлем, запитала:

- Жінка, тобто матуся, знаєте що. У вас дуже хороша дівчинка, ось просто дуже хороша! Так, точно, весела така, живенька, дітям з нею не нудно. Але вона весь час говорить незрозуміле! Заради всього святого і слава КПРС, скажіть, що таке КОЦИК і МЕШТИ?!",- пише Монова.

І мама дитини пояснила, що коцик — це маленька ковдрочка, а мешти — це туфлі. Дитячий садок був російськомовним повністю. Потім була така ж школа і такий же інститут.

"Я росла і дорослішала в Харкові, який чиясь хвора ублюдкова воля вирішила зробити анклавом російськомовності. При цьому в сім'ї (і досі, до речі) ми всі спілкуємося виключно українською мовою. Так, за безліч років вже є багато русизмів, але ми попри все в сім`ї культивуємо українську",- продовжує Олена.

За її словами, російськомовний Харків все-таки вкрав частину її, і тому вона пише російською.

"Я тільки цією мовою вмію написати так, щоб плакали, щоб сміялися, щоб не залишилися байдужими до написаного. Я не кажу, що це добре, так є, і я не стану це змінювати, принаймні до тих пір, поки війна. І поки мене читають на зворотному боці Місяця і гризуть вентиль. І навіщо міняти те, що ти робиш добре. Я приношу країні користь тією мовою, якою у мене виходить це робити.

А тепер, власне, те, чому я це все написала. Тому що я знову чую заклики зробити російську другою державною. І ось що я скажу: ідіть в жопу, йдіть до сраки, геть. Ніякого другого державного. Тільки українська, тільки так. Я знову хочу бачити виховательку в Харкові, яка ридає і кричить "я не понимаю, что говорит ваша девочка!" А їй у відповідь "Так йдіть і вчіть, ви в Харкові працюєте, чи може в Бєлгороді?" А потім я хочу, щоб таких виховательок ставало все менше, а потім щоб вони зникли зовсім. Щоб харківські діти стали забувати російську як мову спілкування. А для цього повинна бути жорстка і однозначна мовна політика держави", - пише блогер, висловлюючи свою позицію.

"В Україні 10 стаття Конституції запровадила європейську модель вирішення мовного питання: державна мова — Українська, при цьому вільний розвиток мов національних меншин.

"Аргумент, що є країни з режимом багатомовності — не аргумент. Тому що це неправда. Багатомовність на державному рівні - вельми дороге задоволення для бюджету, тому найбільш поширеною є модель одномовних режимів з наданням локальних прав національним меншинам.

Зараз мені почнуть приводити в приклад Бельгію і Швейцарію. Але постійте, ці країни є прикладами декількох державних мов, але при цьому одномовних режимів. Бельгія - це два одномовних режиму, Фламандський і Валлонський. Швейцарія - італійський одномовний режим у кантоні Тічіно, французький — у 14% кантонів, німецький - у 65% кантонів. Унікальна ситуація у Фінляндії. Двомовність (Фінська і шведська) де-юре виконується, незважаючи на 5% шведська меншина. Але це пов'язано виключно з міжнародними зобов'язаннями Фінляндії - двомовність була умовою передачі Фінляндії Аландських островів.

Разом з тим, Україна дала чи не найчіткіші гарантії розвитку мов національних меншин. Україна ратифікувала Європейську хартію мов або мов меншин для 13 мов національних меншин, і забезпечила найбільші національні меншини не на рівні створення недільних шкіл або культурно-національних центрів, а на рівні повноцінної дошкільної та середньої освіти",- пише Олена Монова.

На її думку, конституційні норми повинні мати законодавчу деталізацію - про порядок застосування державної та інших мов в Україні.

Адже закон, у першу чергу, має давати чіткі та однозначні відповіді на запитання: якою має бути мова звернень до органів публічної влади; якою має бути мова суду; мова дошкільних закладів; мова початкової, середньої та вищої освіти; мова армії; мова телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ; мова реклами; мова сервісу тощо.

"І вже давно назріла необхідність встановити механізм відповідальності за порушення відповідальними особами порядку застосування державної мови або мов меншин. Тому закон про мови в Україні потрібен",- каже активістка.

"Вам не обов'язково знати, що таке коцик і мешти, все ж це діалект. Але українську вчити доведеться. Хоча б потім, щоб працювати. І дітей вчити теж. Якщо, звичайно, ви збираєтеся жити і працювати в Україні", підсумувала Олена.

Обов'язково підпишись на наш канал в Viber, щоб не пропустити найцікавіше

Нагадаємо, раніше Новий український правопис залишиться в силі, - Малюська

Як повідомляє портал «Знай.иа» Наслідки закону" про мову "можуть стати згубними, українці на краю:" небезпечне..."

Також «Знай.иа " писав, що Вчительку та вдову героя АТО зацькували через українську мову: "примушує дітей..."