Харків продовжує готуватися до нового опалювального сезону і паралельно закладає резервні сценарії на випадок пошкодження енергетичної та теплової інфраструктури. Головна ставка — на так звані «енергетичні острови», які мають утримати тепло й світло в окремих районах міста навіть після нових ударів.
Про це 2 жовтня розповів міський голова Харкова Ігор Терехов, повідомляє видання StroyObzor. За його словами, стійкість міста взимку залежатиме не лише від готовності комунальних систем, а й від інтенсивності російських обстрілів.
Від початку повномасштабної війни Харкову вже неодноразово доводилося фактично заново запускати систему теплопостачання після влучань. Комунальники оперативно перекладали пошкоджені трубопроводи та шукали альтернативні схеми подачі тепла, щоб не залишити містян без опалення в розпал зими.
Що таке «енергетичні острови» і як вони працюють
«Енергетичні острови» — це локальні системи, які дозволяють забезпечувати окремі райони теплом та електроенергією навіть тоді, коли загальна інфраструктура виходить з ладу. Тобто частина міста може жити в автономному режимі, поки решта мережі відновлюється.
Для цього в Харкові встановлюють блочно-модульні котельні та когенераційне обладнання — воно одночасно виробляє тепло й електрику, що підвищує автономність окремих ділянок міської системи.
Чому зробити автономним усе місто неможливо
Створити такі автономні системи для всього Харкова нереально, тому влада робить ставку на розподілену інфраструктуру. Суть підходу — швидко перемикатися на резервні схеми теплопостачання, коли одна з ділянок мережі пошкоджена.
За словами Терехова, «енергетичні острови» вже допомогли місту пройти попередній опалювальний сезон. Зараз систему розширюють, розраховуючи зустріти нову зиму з додатковими резервами тепла й електроенергії.
Раніше портал Знай повідомляв, харків залучив 47 млн євро на підготовку до опалювального сезону.
