Українська земля щедра й на врожаї, й на вікові традиції, які дбайливо передають із покоління в покоління. Одна з них — Зажинки, стародавній обряд, що символізує початок збору врожаю. Цього року свято відбулося на полях фермерського господарства «Святослав» у Дівичківській громаді на Переяславщині.
Що таке Зажинки і чому цей обряд важливий
Зажинки — один із найдавніших землеробських обрядів українців, коріння якого сягає дохристиянських часів. Наші пращури вірили: як почнеш жнива, таким і буде весь урожай. Перший сніп мав особливе значення — його урочисто заносили до хати й ставили на покуті, де він зберігався до завершення жнив. Зерно з нього використовували для першого засіву наступного року — як оберіг майбутнього врожаю.
У християнські часи обряд доповнився спільною молитвою за благословення нив. Господарі просили в Бога щедрого врожаю, доброї погоди та миру для тих, хто працює на землі. Саме так, поєднуючи давні звичаї з молитвою, пройшли Зажинки й цього разу.
Як пройшло свято на Переяславщині
Як повідомляє NMIU, урочистості відбулися на полях фермерського господарства «Святослав». Учасники зібралися, щоб разом розпочати жнивний сезон. Голова Дівичківської громади Олександр Слюсар наголосив на важливості збереження таких традицій для єднання громади та вшанування хліборобської праці.
Під час заходу провели спільну молитву на добрий урожай, виконали обряди, що символізують початок жнив, а також об'єднали всіх присутніх навколо спільної справи — захисту й розвитку рідної землі. Присутність військових серед учасників підкреслила: сьогодні боротьба за врожай нерозривно пов'язана з боротьбою за саме існування України.
Традиції, що об'єднують покоління
Зажинки лишаються живою ниткою, що пов'язує сучасних аграріїв із багатовіковою спадщиною українського народу. У кожному регіоні обряд мав свої особливості: десь перший сніп в'язали із семи різних полів, десь до нього додавали польові квіти й трави. Незмінним лишалося головне — вдячність землі за її щедрість і молитва про майбутній достаток.
Проведення Зажинок у час війни набуває особливого змісту. Аграрії Київщини, як і всієї України, попри мінну небезпеку, обстріли та економічні труднощі, продовжують сіяти й збирати хліб. Такі свята нагадують: українська земля жива, вона родить і буде родити, доки є ті, хто її обробляє та захищає.
Раніше портал Знай повідомляв, церковне свято 9 липня: заборони Панкратієвого дня та прикмети, що рятують дім.
Також наш портал інформував, спека вбиває врожай: що робити на городі щодня, щоб не залишитися без овочів.
Більше деталей читай у матеріалі: чому жовтіють огірки: як визначити причину та врятувати врожай.
